Рухова активність на свіжому повітрі!
Рухова активність у дитячому віці – необхідна умова формування основних структур і функцій організму. Рухи в дошкільному віці один із постнатальних стимулів розвитку структури і функцій дитячого організму та розвитку резервних механізмів фізіологічних систем, що забезпечують надійність їх функціонування в різних умовах життя.
Стан моторики дитини є непрямим об‘єктивним показником дозрівання різних відділів центральної нервової системи, яка забезпечує інтегративну діяльність мозку.
В іграх зустрічаються всі основні види рухів – ходьба, біг, стрибки, подолання перешкод, перенесення вантажів.
Велике оздоровче значення мають ігри, які проводять на свіжому повітрі.
При доборі та проведенні ігор не слід забувати основного принципу – поступово переходити від найпростіших ігор з нескладними завданнями і зрозумілими рухами до складніших.
Існує співзалежність між розладами загальної моторики і розладами мовлення у дітей. Тому під час ігор необхідно багато говорити, описувати, пояснювати що ми будемо робити. Взагалі діти дуже люблять використання ігрових казкових моментів, тому найкраще підбирати ігри пов‘язані із героями казок, або грати у ігри –казки. Асоціації із звірятами, розвивають асоціативне мислення у таких дітей, і крім того, захоплюють їх більше ніж просте виконання фізичних вправ. Казка – найкращий засіб розвитку мислення у дітей. Взагалі будь-яка форма ігрової діяльності краще засвоюється такими дітьми ніж звичайні наказування, що може не дати жодного результату в порівнянні з грою.
Дуже добре використовувати інвентар безпечного плану – надувні кульки, м‘які м‘ячі, реабілітаційні мати, дартс на липучках, тканині скакалки…
Інвентар повинен бути кольоровий, яскравий. З даним інвентарем добре проводити ігри на розвиток пам‘яті, мислення, вивчення та закріплення кольорів та вміння перенести набуті знання на інші предмети вимагають діяти гуртом, виконувати певні команди (правила, вказівки, інструкції). Непотрібно давати складних ігор, найкраще грати в прості, наприклад, лови, з одним правилом, ловити усіх з хусточками. При підборі рухливих ігор потрібно орієнтуватися на розвиток дітей, їх фізичну підготовленість, умови і можливості проведення гри.
Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня під час прогулянки, наприкінці дня, на заняттях з фізичної культури.
Рухливі ігри на свіжому повітрі
На природі хочеться бігати, гратися. Особливо це стосується дітей та підлітків. Веселих рухливих занять існує безліч.
- Перекидання тарілки — це куди цікавіше, ніж може спершу здатися. Грати у фрисбі можна удвох або великою компанією. Причому, весело буде всім, незалежно від віку. Переваги фрисбі в тому, що гра може проводитися у водоймі. Але не варто забувати про техніку безпеки на воді.
- Бадмінтон. Це досить популярний вид спорту й одне з найбільш улюблених занять у дорослих та дітей.
- Схованки. Про них чули, мабуть, усі. Щоб зробити процес більш рухливим, вибирайте велику територію, де є можливість сховатися. Дорослі обов'язково повинні стежити, в яких місцях ховаються дітлахи, особливо під час перебування на незнайомій місцевості.
- Вишибали. Забава чудово підходить при виїзді на природу великою юрбою. Гравці діляться на дві команди. Вони по черзі кидають один в одного м'яча. Той, в кого влучили м'ячем, вибуває. Гравець з команди суперника зловивши м'яч, повертає його одному з членів своєї команди. Щоб легше розрізняти учасників різних команд, можна надіти різноколірні футболки, поділившись, наприклад, на команду синіх і команду червоних.
- Перетягування канату - ще один вид спортивного дозвілля для великої компанії. Правила прості. Головне — поділитися на приблизно однакові за силою команди. Хто перетягне канат на свою сторону, той виграв.
Ігри для найменших
Забавки для дітей поза приміщенням можуть бути не тільки спортивними, а й просто цікавими та ще й розвивальними.
Ігри в калюжах: вимірюємо калюжі
Почнемо з периметра. Рахуйте кроки вголос з малюком, йдучи по межі калюжі. Переходьте до наступної, вивчаючи її тим же способом. Дорослий запитує, яка калюжа більша, а яка менша, малюк порівнює.
Тепер глибина. Міряти її краще все ж палицею, в іншому випадку є ризик зачерпнути воду чобітьми. При безпечній глибині дозвольте дитині ходити по калюжі, тупаючи ногами і піднімаючи бризки, але так, щоб навколо не було випадкових перехожих. Якщо на прогулянці ви зустріли приятелів малюка з такими ж демократичними мамами, можна влаштувати змагання у кого бризок буде більше. Задоволення всіх дитячої компанії і прання для мами – гарантовані!
Ігри в калюжах: перші уроки фізики
Наступного разу можна освоїти не менш захоплюючу гру “тоне-не-тоне”. Для неї знадобляться пластмасові іграшки, пластикові пляшки, які можна захопити з дому і знайдені на вулиці деревинки всіх калібрів, камінчики, листочки. В процесі гри дитина познайомиться з властивостями предметів і зробить багато відкриттів. Другим етапом гри буде пошук і діставання морських скарбів за допомогою палиці, – треба ж виловити всі ті формочки і лопатки, які все ж затонули.
Ігри в калюжах: кораблики
Знайшовши в парку струмочок або канавку, обов’язково відправте по ньому в плавання кораблик! Його можна зробити на місці з трісочки або пластикової пляшки, але краще виготовити вдома заздалегідь. Для цієї мети прекрасно підійде шматок пінопласту. Не забудьте виготовити вітрило з пакета або паперу. Нехай малюк намалює ілюмінатори і якір, придумає кораблю назву і з вашою допомогою напише його на борту. Спуск на воду бажано провести урочисто, сказавши промову. Якщо корабель поплив далі, ніж передбачалося, або ви його втратили, переключившись на інші ігри, дитина може почати турбуватися. Придумайте разом з малюком історію про далекі мандри та пригоди вашого відважного кораблика, і розставання з ним пройде значно легше.
-
Мильні бульбашки.
Купіть дитині велику банку мильних бульбашок або зробіть їх самі з шампуню. Діти можуть змагатися, у кого більше пузирів, або у кого вони гарніші. -
Ігри з м’ячем. Яка поїздка на природу без м'яча? Існує безліч різновидів спортивного відпочинку з використанням незамінного атрибута. Ці ігри не потребують строгого дотримання правил. А якщо поруч є поле, а дітей багато, то варто влаштувати дитячий футбольний матч.
Веселі змагання
Якщо з вами гуляють й інші діти, влаштуйте між ними веселі змагання. У кого з малюків краще вийде:
-
кинути м’яч об землю так, щоб він відскочив якомога вище.
-
кинути м’яч високо вгору і зловити двома руками.
-
покотити м’яч вперед і постаратися наздогнати.
-
кинути м’яч у ціль з різної відстані правою, а потім лівою рукою.
-
кидати м’яч один одному без попередження – хто впіймає.
-
вдарити по м’ячу ногою – у кого далі покотиться.
-
покласти два камінчики на доріжці і спробувати прокочувати м’яч між ними, поступово звужуючи відстань.
-
Смуга перешкод. Якщо малюки хочуть побігати, а м'яча немає, запропонуйте побудувати смугу перешкод з підручних предметів. В ході гри діти будуть через них перелазити.
-
Стрільба з водяних пістолетів. В жарку погоду влаштуйте перестрілку з водяних пістолетів. Це весело й добре освіжає!
-
Пошук предметів. Дайте дітлахам завдання зібрати розкидані предмети. Хто більше збере, той переміг. Скористайтеся, будь-якими речами, наприклад, звичайними пластиковими кришками або шишками чи кульбабками.
Використовуйте розваги, в яких дорослі можуть брати участь нарівні з дітьми. Спільне проведення вільного часу сприяє згуртуванню членів сім’ї.
-
Море хвилюється раз. Вічна класика, знайома переважній більшості людей. Правила досить прості: ведучий повертається до гравців спиною зі словами «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, морська фігура на місці завмри». Всі гравці завмирають, приймаючи позу обраної ними морської істоти (акула, дельфін, краб і так далі). Ведучий підходить по черзі до всіх гравців, даючи вказівку «відімри», намагаючись відгадати фігуру, яку зобразив вибраний ним гравець. Той, чию істоту не відгадають, стає новим ведучим.
-
Пошуки в темряві. Модернізована версія схованок. Головна відмінність в тому, що все відбувається в темряві, а той, хто шукає, використовує ліхтарик. Оптимальний варіант — розбитися на пари (дорослий і дитина). В такому випадку буде захопливо й безпечно.
Твістер на природі. Twister - це гарантія позитивних емоцій, сміху, гарного настрою. Немає розмальованого поля? Його легко зробити самим. Кольорові кола намалюйте крейдою на асфальті або фарбою, що добре змивається, прямо на траві. При цьому розмір ігрового майданчика, величину кіл можна підібрати, виходячи з віку учасників.
Ігри вашого дитинства
Резиночки
Наприклад, навчіть доню стрибати «в резиночки». Гра гарно сприймається сучасними дітьми, бо чимось схожа з комп’ютерною: окрім вправ, які треба виконати і не збитися, тут є ще й рівні. Скажімо, резинка може бути на рівні щиколоток, колін, стегон, талії. А вправи можна знайти в інтернеті. Від найпростіших: на двох ногах застрибнути в середину та вистрибнути.
До складних: «хусточка». Правила там такі: чіпляємо одну резиночку однією ногою, переносимо її за другу, підстрибуємо і повертаємося на 180 градусів, не відпускаючи резиночку, далі стрибаємо — звільняємося і стаємо так, щоб ноги були з двох сторін від першої резиночки.
Стій!
Ведучий підкидає м’яча та називає ім’я одного з гравців. Якщо той ловить м’яча, ведучий вже він. Якщо ж ні, ведучий підіймає м’яча із землі, діти розбігаються, а на крик «Стій» зупиняються. Тепер доведеться вгадати, скільки різних кроків зробити до обраного гравця. А кроки незвичайні: велетенські, ліліпутські, мурашині, жаб’ячі та ще чимало варіантів. Якщо вдалося виконати все і доторкнутися до гравця, той стає ведучим. Навіть батькам з дитиною буде весело та цікаво.
Нова удосконалена версія піжмурки
Якщо знайти в інтернеті (особливо в дитячих блогах, де малеча ділиться челенджами) або самостійно змінити традиційні ігри, буде значно веселіше. Скажімо, піжмурки можуть бути з музичними інструментами: ви вдома обираєте (свистки, сопілки, трикутники) чи робите їх з підручних матеріалів (наприклад, маракаси з пляшки та гороху). Ведучому зав’язують очі, і він ловить гравців на звук. Але має не лише доторкнутися, а й назвати на ім’я, впізнаючи інструмент.
Гра «Їстівне – неїстівне»
Можна пограти в знайому багатьом з дитинства гру – «Їстівне – неїстівне». Ведучий кидає м’яч і одночасно називає предмет. Якщо його можна з’їсти – дитина повинна зловити м’ячик, якщо ні – ловити м’яч не слід. Якщо в грі беруть участь кілька дітей, то розташуйте їх трохи подалі від себе. Нехай дитина, що зловила “їстівний м’яч”, робить крок вперед. Хто першим дійде до того, що водить, сам стає ведучим.
Перстень
Скажімо, «Перстень»: діти беруть маленьку річ, яка зватиметься «перстень». Кладуть у руки так, щоб відгадник не знав, у кого ця річ. А для цього діти наставляють руки, і той, що роздає «перстень», кладе свої руки в інші руки і кому забажає, тому й опустить ту річ. Завдання ведучого — вгадати. Або така гра: двоє гравців сідають на землю, беруться за руки й, упершись ступнями ніг, намагаються перетягти одне одного. Хто перетягне — той дужчий.
Фанти
Або ж цікаво дізнатися, що діти в Києві 19 століття грали у фанти. Кожен пише завдання (обираємо якісь рухи, пантоміму тощо) на папері, складає та кладе до капелюха. Гравці витягують по черзі та виконують.
Ігри «Боло м’яч»
Наприклад, кумедна американська гра «М’ячі та сходи» (Ladder Ball, блонгобол або боло м’яч). Чи ж не зросте цікавість до неї, якщо дитина дізнається, що це — улюблена забавка ковбоїв на Дикому Заході? Кажуть, у ті часи вони розкручували спійманих змій і закидали їх на жердини парканів. Нині правила простіші: треба з певної дистанції закинути зв’язку з двох м’ячів на одну з перекладин. Їх можна почепити і на дерева, і на зроблену самотужки рамку. Верхня перекладина «коштуватиме» 3 бали, середня — 2, нижня — 1. Для перемоги необхідно набрати рівно 21 бал. Ця розвага розвиває м’язову силу, уважність і точність кидка.
Гра в детектива
Варіант попередньої, але увага на людей. Ведучий раптово питає щось про людину, яка щойно пройшла (треба робити це з перервами, щоб гравці не були готові). Приклади запитань: якого кольору очі? Що було взуте на ногах? Чи тримала людина щось у руках? Яка зачіска? Яка сумка?
Ігри… у повітрі
Зовсім безпечно розважатися з тим, що не торкається поверхні землі та різних предметів. Тож можна вигадати чимало простих змагань з мильними бульбашками чи повітряними кульками. Хто видує найбільшу? Чия бульбашка долетить до певної відмітки? Хто утримає повітряну кульку на голові?
Є й складніші варіанти (тут вже є те, що має падати на землю). Приміром, на кілки або гілки дерев прив’яжіть кульки. На кожній напишіть кількість балів, яку можна отримати. Ті кілочки, що далі, дають більше очок у разі потрапляння. Завдання: накидати хула-хуп поверх кульки на кілочок. Бали додаєте. Але якщо кулька лопнула, стільки ж віднімаєте від загальної суми.
Допоможуть прилади
Дітям завжди цікаво досліджувати, як застосовувати компас або навіщо потрібні секундомір, таймер. Малеча обожнює змагатися, коли визначені певні терміни, про які сповіщає секундомір. Наприклад, хто більше невеличких кіл пробіжить за той самий час. Хто скільки підскочить, відійде далі. Це прекрасні кардіотренування.
А гуляти парком буде цікавіше, коли ви визначите місцеперебування кіоску з морозивом, певного дерева (можна позначити його стрічкою), виходу чи місця, де ви залишили цукерки (наприклад, обмотали фольгою та поклали до щілини на даху будиночка на дитячому майданчику). А дитина шукатиме, орієнтуючись за компасом (50 кроків на південь, ще 30 на захід).
Світи улюблених фільмів
Завдання будуть значно цікавішими, якщо пов’язати їх з улюбленими кіно- чи літературними героями. Будь-яка «смуга перешкод» стане кращою, якщо це — тренування супергероїв. Розплутати своєрідний лабіринт, зроблений нитками, що поєднали дерева та кущі, — дуже цікаво, якщо йдеться про втечу з павутиння акромантула зі світу Гаррі Поттера. А для тих, хто трохи старше, фізичні вправи перестануть бути нудними, якщо це — випробування за фракціями з фільму «Дивергент».
Занять для дітей на вулиці існує величезна кількість, тому не варто сидіти в задушливій квартирі перед монітором комп'ютера або екраном смартфона. Збирайте своїх друзів і вирушайте на природу за позитивними емоціями!
