A A A K K K
для людей з порушеннями зору
"Інклюзивно-ресурсний центр"
Нетішинської міської ради

Аутизм у малюків від одного до трьох років: інструкція для батьків

Дата: 23.03.2021 10:37
Кількість переглядів: 24585

 

Аутизм не вирок

Період від одного до трьох років – найважливіший для сім’ї, в якій зростає аутична дитина. Малюк проявляє перші ознаки розладу, а батьки вчаться взаємодіяти з особливою дитиною. Прийняти аутизм улюбленого чада непросто, але, як показує практика, це не вирок. Є спеціальні методики навчання дітей, спеціалізовані садки і школи для аутистів, групи розвитку, які мають на меті адаптацію дитини в соціумі та допомагають батькам подолати проблему.

Більшість дітей з РАС, якими займалися з раннього дитинства, стають повноцінними членами суспільства, можуть здобути освіту, працювати і мати сім’ю. Найголовніше – це раннє втручання, своєчасний початок корекції та активна участь батьків у розвитку дитини.

Як батькам зрозуміти, що з малюком щось не так

Аутизм – це порушення роботи головного мозку, внаслідок якого дитина страждає від вираженого дефіциту соціальних та емоційних навичок.

Жодному медикові не вдалося розгадати загадку аутизму, причини якого залишаються невідомими. Більшість сходиться на думці, що цей розлад є вродженим і залежить від кількох чинників: генетичних мутацій, хромосомних порушень і навколишнього середовища. Для звичайного батька копатися у складних термінах – марна трата часу й сил, адже причини стану не впливають на перебіг та прогноз. Але існує перелік чинників, які підвищують шанси народження дитини з розладом:

  • вік батьків: імовірність аутизму у «пізньої» дитини вища, ніж у малюка молодої пари;
  • наявність у сім’ї родичів або дітей з розладом;
  • серйозні хвороби матері під час вагітності та надлишкова вага;
  • дитячий церебральний параліч.

Єдиної методики або спеціальних аналізів на аутизм немає. Медики оцінюють зовнішні ознаки соціальної відстороненості й замкнутості в комплексі з іншими проявами – вузькістю інтересів та стереотипною поведінкою. Період від одного до трьох років – саме час формування соціальних навичок, коли батьки помічають «дивацтва» поведінки та реакцій на навколишній світ і людей.

Але різко і раптово розлад не проявляється: уважні батьки ще в дитинстві помічають «несхожості» або особливості свого чада:

  • не дивиться в очі;
  • не радіє, коли мама бере на руки;
  • не відкликається на своє ім’я, відсутній комплекс пожвавлення;
  • плаче неначе без емоційного забарвлення, монотонно, не агукає, як інші діти;
  • рідко проявляє інтерес до яскравих іграшок та предметів;
  • мало рухається;
  • не тягнеться на руки.

Якщо в сім’ї нема родичів або дітей з РАС, то не обізнані з розладом дорослі «списують» усе на власну батьківську необізнаність із нормами розвитку немовляти або чекають, поки «переросте». Але після першого року життя наявність стану ігнорувати не можна.

Ознаки аутизму у малюків від одного до трьох років: що спостерігають батьки

  • дитина не дивиться в очі при прямому контакті, а при спілкуванні наче не чує мовця;
  • розсіяність погляду та бідна міміка;
  • своєрідне «застрягання» на конкретних процесах: може монотонно стукати палицею по землі або смикати деталь іграшки;
  • якщо заговорив, то словниковий запас обмежується окремими словами, які не зв’язує в речення;
  • уникає контактів, спілкування з іншими не ініціює, а при зверненні дорослого часто відмовчується або «спілкується» криком;
  • нервово сприймає дотики, тому купання і переодягання часто призводять до істерики;
  • дитина заговорила, але мовлення зникло;
  • часто спостерігаються ехолалії – повторювання слів та речень за іншими людьми, тому побудувати діалог або отримати відповідь на запитання неможливо;
  • дитина часто поводиться істерично, демонструє агресію і аутоагресію;
  • не виражає емоцій та почуття, їй чужі співчуття і жалість до інших;
  • не прагне імітувати дії дорослих – почистити разом з татом зуби або зачесатися, як мама; демонструє польову поведінку;
  • дитина не демонструє дорослим результату діяльності;
  • не розвинено абстрактне мислення: в грі дитина не може уявити, наприклад, велику калюжу і перестрибнути її;
  • проявляє вибірковість у їжі, одязі, заняттях, іграх, а при появі або пропозиції спробувати нове категорично відмовляється або кричить;
  • не переносить змін і різкого закінчення справи – відвести дитину з прогулянки часто пов’язано з істериками;
  • гостро реагує на деякі звуки, але може захоплюватися і приходити в захват від певної мелодії або звуків (дзвіночка, співу птахів тощо);
  • не відчуває і не розуміє небезпеки, тому легко вибігає на проїзну частину або лягає на дорогу.

Якщо у дитини від одного до трьох років спостерігається подібна картина або в поведінці присутні кілька ознак, потрібно звертатися до медиків та обстежити дитину. Але батькам слід пам’ятати, що аутизм, ознаки якого описано вище, може проявлятися й іншими рисами, тому діагностувати або, навпаки, спростувати розлад може тільки лікар.

«Уважні батьки після року помічають, що дитина розвивається якось дивно. Багато хто списує на «характер», що присипляє пильність, особливо якщо малюк перший і порівняти ні з ким. До того ж у цьому віці малюки неактивно спілкуються з однолітками, коли видно максимальні прояви стану. Але в домашніх умовах ознаки розладу помітні. До півтора року дитина повинна правильно реагувати на емоції дорослого, чітко розрізняти своїх і чужих, мати вказівний жест і поступово переходити на самостійні рішення – взяти, притягти, повторити за мамою. У дітей з РАС такої елементарної соціальної діяльності немає.

Також важливо звертати увагу, з чим, як і з ким грає дитина. Якщо гра одноманітна і малюк засмучується та істерить, коли хтось вклинюється або рухає предмети, – це привід замислитись.

До року у дитини повинен формуватися пасивний словниковий запас – база найменувань, які малюк ще не може вимовити, але якщо попросити показати собачку, ложечку, вертоліт – дитина показує, приносить, або повертається в той бік.

До двох років пасив повинен перейти в актив, тому не можна чекати до трьох років, як іноді радять. У віці від одного до трьох років реально усунути затримку, не доводячи до накопичення нелінійності в розвитку».

Медицина: хто, як і коли встановлює діагноз

Аутизм – це поняття, яке охоплює низку розладів аутистичного спектру (РАС). Серед них атиповий аутизм, якому властиві або пізній початок (після трьох років), або відсутність деяких симптомів. Також до переліку входять синдром Аспергера (проявляється після шести–семи років), синдром Ретта і ранній дитячий аутизм, симптоми якого проявляються до трьох років.

В Україні діагноз встановлює психіатр на підставі спеціальних досліджень, до яких належать:

  • опитувальники – Оціночна шкала дитячого аутизму, Шкала спостереження для діагностики аутизму тощо, які вкажуть на імовірність розладу;
  • УЗД и ЕЕГ для виявлення мозкових дисфункцій;
  • огляд і висновок вузькопрофільних спеціалістів – невролога, психолога, отоларинголога, генетика і т. д.

Конкретних строків, коли батькам терміново слід бігти до лікаря, нема. Проте затягувати на роки або чекати дива на зразок «само розсмокчеться» не можна. В Україні діагноз встановлюють дітям після трьох років, але діагноз «Аутистична поведінка» спеціаліст встановить раніше.

Пам’ятайте: чим раніше дитину діагностують і почнуть корекцію, тим сприятливіший прогноз!

Аутизм часто супроводжується низкою інших розладів, таких як:

  • синдром дефіциту уваги та гіперактивність;
  • епілепсія;
  • спалахи безпідставної агресії або психози;
  • алергії, підвищена кількість металів у крові;
  • слабкий імунітет;
  • порушення сну.

Дитину з РАС необхідно спостерігати у невролога, дієтолога, імунолога, алерголога і суворо дотримуватися рекомендацій, щоб мінімізувати супутні порушення.

Як «лікувати» дитину з РАС від одного до трьох років

Батькам важливо пам’ятати, що лікування від розладу немає. Іноді медики призначають таблетки, щоб зняти нервове збудження (седативні препарати, нейролептики) і лікувати супутні аутизму хвороби, але це «точкові» удари по симптомах. Основне «лікування» полягає в корекції.

Корекційна робота дітей з РАС від одного до трьох років спрямована на психологічну та соціальну сфери – зниження тривожності, нервозності та емоційного дискомфорту. Цей період життя дитини підходить для початку роботи із соціалізації та формування навичок спілкування, емоційного самовираження, самообслуговування. Тому корекція дитини з РАС – це комплексна робота дефектологів, логопедів, психологів та інших фахівців.

Джерело: https://cwf.com.ua/autizm-u-malyukiv-vid-odnogo-do-troh-rokiv-instrukcziya-dlya-batkiv/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора