Як сформувати навички гри в дітей з ООП.
Діти з ООП отримують корекційну, дефектологічну, психологічну підтримку у вигляді спеціалізованих розвивальних занять із фахівцями. Тому гра для них – особливо важлива, адже вони можуть розкриватися самостійно, без заданого дорослими напрямку. Варто лише підібрати гру, яка буде дитині цікава, доступна, дасть змогу збалансувати вербальне та невербальне спілкування.
КОЛИ І В ЯКІ ІГРИ ГРАТИ
Малюки (до 3 років)
В іграх дітей цієї вікової категорії зазвичай немає чітко визначених правил, вони не мають передбаченого завершення, а спрямовані на сенсорні відчуття й отримання позитивних емоцій:
- проста взаємодія, коли певна дія призводить одразу до результату: хованки під ковдру, лоскотання, пестощі, гра в “ку-ку”, хованки;
- активності: кидати чи ловити м’яч, бити по ньому ногою, доганялки, стрибання на подушках;
- прості ігри, що показують взаємодію причини та наслідків: з простими музичними інструментами чи іграшками, молоточками і цвяшками, лабіринтами для кульок;
- елементарні сюжетні ігри: побудувати башту, нагодувати чи вкласти спати іграшку, покатати її на машинці чи у візочку.
У цьому контексті ми говоримо про малюків, тому що діти з ООП та складними порушеннями часто проявляють зацікавленість до таких ігор і в більш старшому віці. І ми маємо розуміти, що вони в такому разі не пройшли етап дорослішання і, відповідно, треба допомогти їм перейти на наступний етап.
Дошкільнята (3–6 років)
Ці діти проявляють цікавість до складніших сюжетних ігор – зоопарк, лікарня, дитячий садочок. Часто відтворюють сюжети улюблених мультфільмів.
У цьому віці корисно використовувати дидактичні й настільні ігри з простими правилами – такі, де потрібно щось складати за зразком, будувати чи збирати за заданою характеристикою. Ігри з картками та різноманітні “бродилки” з кубиками та фішками також будуть цікавими цій віковій категорії.
Щодо активних ігор, то вони також ускладнюються. Діти здатні дотримуватися правил – футбол, класики, смуга перешкод, командні розваги. Але й сенсорні ігри з різними матеріалами лишаються актуальними – з водою, піском, тістом, глиною тощо.
Після 6 років
Ці діти активно включаються в рольові ігри, де потрібне залучення уяви, – створення сценарію, внесення в нього корективів, створення та використання інвентарю з підручних матеріалів. Дидактичні та настільні ігри також ускладнюються, збільшується кількість правил, концентрація уваги підвищується. В активних іграх також використовується значна кількість обов’язкових правил.
У цьому віці діти починають активно використовувати комп’ютер, смартфон та приставки для ігор.
Кожна дитина проходить усі ці етапи за порядком. Вона має задовольнити свій сенсорний розвиток, опанувати елементарні правила, зв’язок “причина – наслідок”, починає розуміти, що гра залежить ще й від дій партнера та взаємодії із ним.
У випадку з дітьми з ООП ми також спираємося на загальні вікові особливості, але іноді помічаємо, що їхні ігри можуть не відповідати типовим віковим особливостям або довго перебувати на одному віковому рівні.
Джерело:https://nus.org.ua/articles/yak-sformuvaty-navychky-gry-v-ditej-z-oop/
