Поради для педагогів під час дистанційного навчання у період війни.
Сьогодні усі діти перебувають у незвичній для себе ситуації, переживають страх, тривогу, паніку та розгубленість. Ось декілька порад, які допоможуть педагогам під час онлайн спілкування з дітьми в цей непростий час.
1. Придумайте ритуали вітання-прощання (мотивуючі вірші з рухами, короткі пісеньки, руханки) для зменшення занепокоєння, підвищення впевненості. Можна створювати спільно з дітьми, враховуючи їх побажання.
2. Працюючи дистанційно вмикайте камери, задля спостереження за станом дитини. Приймайте, розпізнавайте різні емоції та реакції дітей. Ставте відкриті запитання та очікуйте відповідь (до прикладу: «Ти зараз сидиш на стільці?», «На тобі вдягнута блакитна кофта?»), якщо дитина перебуває у стані ступору, замкнутості.
3. Говоріть чіткими, короткими фразами.
4. Наголошуйте на «безпечному місці», в якому вони зараз перебувають.
5. Використовуйте тілесні вправи у перервах між завданнями (помасажуйте кінчики пальців, пучки вух, погладьте обличчя, напружте та розслабте ноги).
6. Застосовуйте дихальні вправи (вдих носом — повільний видих ротом).
7. Викорустовуйте у разі потреби такі заспокійливі техніки: - назви 5 речей, які ти бачиш; - 4 речі, до яких ти можеш доторкнутися - 3 речі, які ти можеш почути - 2 речі, які можеш понюхати - 1 річ, які можеш спробувати на смак.
8. Запитуйте про послідовність дій впродовж дня («Що робили вранці?», «Що будуть робити в обід?»).
9. Проговорюйте і виражайте під час спілкування емоції. Не давайте «пустих» обіцянок, які від вас не залежать.
10. Ви — приклад для дитини, вона відчуває ваш загальний стан, тому бережіть себе, шукайте свої ресурси і спілкуйтесь впевнено, спокійно, не підвищуючи голос.
