Слабозорі діти в інклюзивному класі: роль учителя й асистента, помилки.
Дата: 11.01.2022 11:53
Кількість переглядів: 133
“Нова українська школа” поговорила з Вірою Ремажевською, засновницею й заступницею директора з методично-експериментальної роботи НРЦ “Левеня”, президенткою Всеукраїнської громадської організації працівників спеціальної та інклюзивної освіти, кандидаткою наук і доценткою, про таке:
- чи треба послаблювати програму для слабозорих і незрячих дітей;
- як мають співпрацювати сім’я та школа;
- які ролі асистента вчителя та вчителя на уроці;
- як підготувати дітей до приходу в клас дитини з порушеннями зору;
- яких помилок найчастіше припускаються педагоги в роботі зі слабозорими дітьми.
- ЧИ ТРЕБА ПОСЛАБЛЮВАТИ ПРОГРАМУ СЛАБОЗОРИМ І НЕЗРЯЧИМ ДІТЯМ“Зміст навчання для дітей із порушеннями зору має бути таким самим, як для дітей, які добре бачать. Жодних винятків! Ми маємо пам’ятати, що в таких дітей основний засіб компенсації – не слух, не зір, не дотик, а мислення. Якщо ми навчимо дитину користуватися іншими способами отримання інформації і ввімкнемо потужний механізм компенсації, то дитині все вдаватиметься”.Наприклад, одна людина може пояснити іншій, що таке маракуйя, хоча перша ніколи не куштувала цей фрукт: він подібний на ківі, якщо його розрізати, то на зрізі він як агрус, а пахне, як суниця. Так, це працює й зі слабозорими та незрячими дітьми.Головне, каже пані Віра, – щоби дитина формувала правильну картинку. Так, дорослі мають послухати її відповідь і переконатися, що те, що вона намалювала в уяві, – справді те, що є.“У жодній країні немає послаблень для слабозорих дітей. Тільки в наших головах залишився “совок”, коли діти з ООП не складали іспити чи вступали в університети поза конкурсом. Так, навчання є особливим, треба використовувати інші методи, але не змінювати зміст.Я пам’ятаю, як 20 років тому цілий спеціальний клас перейшов із “Левеня” у звичайну школу в 5 клас. Й от я спілкуюся з учителькою історії, а вона каже: “У нас великий обсяг матеріалу, діти не встигають читати, тому я викидаю певні параграфи”. Я була в шоці. А якщо дитина потім захоче стати істориком, а в неї будуть прогалини в знаннях? Так робити не можна!”. ЯК МАЮТЬ СПІВПРАЦЮВАТИ СІМ’Я ТА ШКОЛА .“Мій досвід говорить, що педагоги й батьки рідко розуміють одне одного. А насправді це має бути потужний тандем. І батьки мають усвідомлювати, що рішення про інклюзивне навчання – це рішення про некомфортне життя. Бо це – величезна робота”. Продовження читайте за посиланням:
- Джерело https://nus.org.ua/articles/slabozori-dity-v-inklyuzyvnomu-klasi-rol-uchytelya-j-asystenta-pomylky-chastyna-2/?fbclid=IwAR2ia4qdMFEERvNczUZSBonOufTIj2oF_FlnJNY16ACDq96jQB-lPqvgPLY
