A A A K K K
для людей з порушеннями зору
"Інклюзивно-ресурсний центр"
Нетішинської міської ради

Краще разом. Що таке педагогіка партнертсва?

Дата: 06.06.2022 11:56
Кількість переглядів: 430

Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ

  • Настанова на партнерство у школі міцно закорінена в національній педагогічній традиції. За системою Василя Сухомлинського, виховання особистості має здійснюватися через тріаду “школа – сім’я – громадськість”.

    У своїх працях (зокрема, “Людина неповторна”, “Серце віддаю дітям”) ще в 1960-х роках класик педагогічної думки писав, що дитина – це активний і самодіяльний індивід, який не “вчиться на дорослого”, а живе повноцінним і цікавим життям. Отже, до неї слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

    За ближчого розгляду виявляється, що такі ідеї у Сухомлинського виникали тому, що він мав відкритий допитливий розум і мислив резонансно з провідними інтелектуалами світу. У тих, хто мислив вужчими категоріями і орієнтувався на вказівки керівництва, а не на принципи, ідеї вироджувалися в доктринерство. Отже, сенси, які акумулював у своїх працях Сухомлинський, на Батьківщині тривалий час обмежувалися цитуванням.

  • Партнерська орієнтація Традиційний підхід
    Чітке зобов’язання працювати разом, щоб сприяти заохоченню навчальних досягнень дитини Підкреслюється виключна роль шкіл
    Часте спілкування двосторонньої спрямованості Комунікацію переважно ініціює школа, та є проблемо-центричною
    Заохочується культура розмаїття і визнається важливість внеску розмаїття у творення позитивного навчального середовища “Один розмір для всіх” – культурні відмінності, те, що потрібно подолати
    Ролі чіткі, означені спільно і з метою підтримки Ролі сепаровані, і є значна дистанція для участі
    Цілі для учня/студента визначені спільно і можуть делегуватися Ролі визначені школою, іноді – батьками
    Плани спільно-конструйовані зі згодою щодо ролей вчителя Освітні плани визначені в односторонньому порядку

    Керівник освітнього напряму OECD Андреас Шляйхтер у своїй книжці “Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття” наголошує, що серед молоді, яка відчує, що вони складають частину шкільної громади, набагато більша ймовірність отримати кращі академічні результати й бути більш умотивованими у школі.

    Натомість, несприятливі стосунки між учителем і учнем, як видається, підривають впевненість учнів і ведуть до посилення хвилювання. У середньому в різних країнах учні десь на 62% частіше повідомляли про відчуття напруження під час навчання і на 31% частіше – про хвилювання перед тестуванням, якщо їхній вчитель вважає, буцімто вони не такі розумні, як є насправді, – наголошує освітній експерт.

  • Педагогіка партнерства важлива і незамінна з огляду на те, що:

    По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність. А це – один із ключових активів сучасного світу.

    По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше.

    По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі.

    Для того, щоб найкраще підготувати себе до моделі партнерства у школі, варто:

    1. Прийняти факт, що зміни мислення відбуваються повільно – воно подібне на айсберг, занурений у глибини історії. Отже слід набратися терпіння, намагаючись побудувати партнерські стосунки з іншими батьками, з адміністрацією школи, зрештою – шукаючи спільну мову із власною дитиною.

    2. Поставити собі запитання, який спосіб мислення найбільш адаптивний для цих умов; знайти носіїв такого мислення зростання. Приміряти на себе ці моделі.

    3. Розвивати уяву і креативність. І батькам, і педагогам можна рекомендувати таку просту вправу:

    Перед тим, як зробити дитині зауваження, дати завдання, чи виставити оцінку, уявіть що за один момент минуло 10, 15, 20 років. Хто тепер перед вами? Людина, яка тепер дивиться на вас, може поглянути з висоти як свого зросту, так і досвіду.

    Перед вами ті, хто буде створювати і розвивати технології, що визначатимуть ваше життя, закони, за яким вам жити, культурний та інформаційний контент, який спонукатиме думати і відчувати в певному ключі. Ви ж сподіваєтеся, що всі ці продукти і сервіси враховуватимуть ваші потреби? Тоді варто дати їм приклад розуміння потреб іншого.

    4. Освоювати навички перемовин і вчитися не лише аргументувати власну позицію, але й слухати інших.

    5. Підтримувати власний ресурсний стан і почуття гумору

Джерело: https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity-chy-vona-ye-u-shkoli/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора