|
Дорогі колеги,
бути батьками дитини з особливими потребами - є непростим випробуванням... Як лікар, я слухаю історії багатьох батьків - і багато з них говорять, що те, що їх часто тривожить найбільше - це те, як сприймуть їхню дитину у ширшому світі поза колом родини, чи знайде вона друзів, чи буде чутися прийнятою, щасливою у садочку, школі...
Тому інклюзія є такою цілющою - не лише для дитини, але й для її родини (і зрештою - для усіх дітей, бо вона теж, як показують дослідження, має позитивний вплив на розвиток просоціальних цінностей у однокласників). Але для того, щоби інклюзія була цілющою - треба зробити її "працюючою", не просто формальною. А єдиний спосіб зробити її такою - це справді об'єднати зусилля з батьками дитини, працювати однією командою, чутися, що ми об'єднані спільним бажанням працювати разом, разом долати труднощі, разом радіти успіхам...
Для цього освітянам важливо здобути додаткову компетентність - розуміти батьків дітей з особливими потребами, бути підтримкою для них, будувати разом з ними альянс партнерства... І саме тому у цей лист ми доєднуємо наші навчально-методичні ресурси на дану тему - книгу для фахівців, і книгу підтримки для батьків з історіями інших батьків, що ідуть цією дорогою любові...
І принагідно вітаємо усіх з початком весни - може вона на разі лише у календарі, але, сподіваємося, у вас в душі теж - бубнявіє бруньками у передчутті нового цвіту...
На все добре вам,
|
